|
|
Концерт пам'яті Олександра Тищенка
Music-Review WEEKEND
11 листопада 2012, неділя
Поширити у Facebook
Цього року виповнилося 15 років відтоді, як у світ Вічності відійшов прекрасний віолончеліст, педагог і громадський діяч Олександр Дмитрович Тищенко (1923-1997).
Його творчий шлях тривалістю понад 50 років - ціла епоха у музичному мистецтві України.
Мистецька подія «Вечір Пам’яті Олександра Тищенка» відбулася 11 листопада у столичній Галереї "АртХол" Фонду сприяння розвитку мистецтв в рамках Циклу концертів камерної музики «Music-review WEEKEND». Концерт ініційований і проведений наймолодшими учнями О. Тищенка київського періоду - Олександром Пірієвим, Ольгою Жуковою, Ігорем Пацовським, музикою і словом висвітлював грані величної Постаті, ім'я котрої золотими літерами вписано у історію музичної культури України. Впродовж вечора віолончель «співала, плакала і голосила» у музичних полотнах Й. С. Баха, Л. ван Бетховена, Г. Форе, Д. Шостаковича, Д. Поппера, М. Лисенка.
Андрій Васін, Ольга Жукова, Ігор Пацовський, ведуча концерту музикознавець Ніна Дика, Олександр Пірієв, композиторка Ганна Гаврилець
О. Тищенко – людина, наділена особливою харизмою вродженої інтелігентності, людяності, доброзичливості, котрий через усе своє життя проніс любов до рідного краю, до мистецтва, до людей; був знаною, популярною у найкращому розумінні цього слова Особистістю як у Харкові, Львові, Києві, так і на теренах усієї України та за межами рідної землі.
Перші кроки в мистецтві О. Тищенко зробив у рідному Харкові, навчаючись у Харківській консерваторії (клас проф. В. Аншелевича і Л. Тимошенко, які свого часу були учнями славетних віолончелістів і педагогів А. Брандукова і О. Штрімера). Потому О. Тищенко переїзджає до Львова – міста, культурно-мистецькому життю якого він присвятив понад 20 років. Безсумнівно, що О. Тищенко, як директор ЛССМШ (1960-1972), у творчій співдружності з видатними педагогами і композиторами у 60-х роках ХХ ст. запалив на небосхилі українського музичного мистецтва зірки яскравих вихованців музичної школи. А це Олег Криштальський, Юрій Башмет, Олег Криса, Олександр Слободяник, Богодар Которович, Віталій Ересько, котрі, досягнувши висот виконавської майстерності та слави, є гордістю нації.
О. Тищенко зробив вагомий внесок у розвій музичної освіти на Галичині. З його ініціативи ЛССМШ реорганізовують у школу-інтернат, що дозволило навчання музично обдарованих дітей з різних регіонів західної України. З поміж учнів Тищенка - Педагога львівського періоду життя зустрічаємо імена музикантів світової слави – Х. Колесси, О. Гериновича, М. Бергмана, Ю. Ланюка, Н. Хоми, А. Микитки та інш. В подальшому творча доля О. Тищенка переплелася з культурно-мистецьким середовищем Києвом: він був директором Київського хореографічного училища, а згодом начальником навчальних закладів Міністерства культури УРСР і до останніх днів – викладачем класу віолончелі у Київській дитячій школі мистецтв № 3.
“Твори різних стилів прозвучали в концерті камерно-інструментальної музики у двох відділах. Вже з першого твору для віолончелі соло Й. С. Баха виконання-одкровення О. Пірієва окутало камерний простір зали теплом високої духовності. Інтерпретація камерного полотна Л. ван Бетховена подивляла слухацьку аудиторію продуманістю драматургії, зрілістю і, водночас, зачаровувала багатством тембральної барви камерно-ансамблевої гри в діалозі двох рівноправних по значущості “дійових персонажів”. На завершення першого відділу прозвучала Елегія “Сум” М. Лисенка для віолончелі (О. Пірієв) та фортепіано (Р. Рєпка), де неповторної краси звучання віолончель промовляла «людським голосом».
Ключовими словами про О. Тищенка можна вважати откровення видатної української композиторки Ганна Гаврилець, яка була запрошена на концерт:
Я належу до тих багатьох людей, в долі котрих Олександр Дмитрович відіграв вирішальну роль. Свого часу, під час літньої відпустки він, збиравши цілий «десант» педагогів школи, мандрував глухими районами Карпат у пошуках талантів. І в моєму селі (с. Видинів у Івано-Франківської обл.) де жив унікальний вчитель Василь Урфюк, випускник Варшавської консерваторії, Олександр Дмитрович вибрав кілька талановитих дітей до своєї школи в число котрих потрапила і я!
Сьогодні, згадуючи Олександра Дмитровича, вкотре подивляюся: «…як йому вдавалося так влучно побачити у людині те, чого не бачать інші?» І одразу згадується історія про становлення Юрія Башмета, яка була дуже непроста: стався момент, коли Олександр Дмитрович своїм вольовим рішення перевів Юрія з класу скрипки на альт. І всі ми бачимо, що сьогодні Ю. Башмет став найвідомішим альтистом у Світі, здійснивши революцію в альтовому мистецтві, - і в цьому також є заслуга Олександра Дмитровича.
О. Тищенко - людина унікального пророцтва, любові до музики і, особливо, до дітей - віддана служінню музичному мистецтву. Мені особливо приємно, що я є членом своєрідного «таємного братства» - братства його учнів. Я впевнена, що ми - учні Олександра Дмитровича будемо нести прекрасні ідеали музики до людей.
У світ Високого і Вічного слухача повернули чарівні звуки віолончелі наймолодшої учениці О. Тищенка Ольги Жукової виконанням «Алеманди» з віолончельної соло сюїти № 5 Й. С. Баха. Подяку Вчителю склав ще один музикант когорти «наймолодших» учнів - Ігор Пацовський у ансамблі з А. Васіним виконанням “Елегії” і “Сіціліани” Г. Форе. Музиканти, сягаючи глибин одкровення, в інтерпретації творів французького композитора, полонили шанувальників віолончельної гри чуттєвістю звукотворення, вишуканістю і красою звучання ансамблю.
Під завісу концертного вечора прозвучав “Реквієм” Давіда Поппера для трьох віолончелей (О. Пірієв, І. Пацовський, О. Жукова) і фортепіано (Р. Рєпка). Пристрасність передачі різних граней трагічного, даруючи миті духовного очищення, що перепліталися з відчуттям благодаті, а також художня глибина, чудовий контакт із слухацькою аудиторією, безперечно, ставлять “Вечір Пам’яті Олександра Тищенка” у ряд найцікавіших імпрез сьогодення.
Олександр Пірієв (віолончель), Ігор Пацовський (віолончель), Ольга Жукова (віолончель), Роман Рєпка (фортепіано)
Автор: Ніна Дика
Фото: Сергій Пірієв
Виконавець (артист): Андрій Васін, Олександр Пірієв, Ігор Пацовський, Ольга Жукова, Роман Рєпка
Музикознавець: Ніна Дика
Діяч мистецтв: Ганна Гаврилець, Олександр Пірієв
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Галерея Фонду сприяння розвитку мистецтв
Фотоальбом:
|